Професійна освіта спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально-активного, морального і фізичного здорового потенціалу, який має посідати важливе місце у технологічному оновленні виробництва, впровадженні в практику досягнень науки і техніки. Складовими частинами реформування професійної освіти є: розробка нових навчальних планів, програм, випуск навчальних і методичних посібників відповідно до нового переліку професій і спеціальностей та вимог щодо якості й обсягу професійної освіти, удосконалення навчально-виховного процесу в закладах профтехосвіти на основі впровадження нових педагогічних технологій, здійснення дослідно-експериментальної роботи з питань впровадження педагогічних інновацій, нових методів і систем навчання, демократизація та гуманізація навчально-виховного процесу. Реформуванню професійної освіти сприяє методична робота в профтехучилищах. Це цілісна система взаємопов'язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації, професійної майстерності кожного викладача та майстра виробничого навчання, на вдосконалення навчально-виховного процесу, що ґрунтується на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду, на конкретному аналізі навчально-виховного процесу. Методична робота - це систематична, колективна та індивідуальна діяльність інженерно-педагогічних працівників, спрямована на підвищення їх науково-теоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки та професійної майстерності. Вона сприяє творчим пошукам педагогів і майстрів виробничого навчання в навчально-виховному процесі. Організація методичної роботи ґрунтується на діагностичній основі, глибокому вивченні та аналізі результативності навчально-виховного процесу, рівня професійної підготовки педагогічних працівників. Вона передбачає спільну діяльність всіх установ та організацій, що займаються вдосконаленням професійної і педагогічної майстерності інженерно-педагогічних працівників училища. Тому головну увагу у питанні творчого зростання викладачів зосереджуємо на розробці сучасної системи методичної роботи, в основу якої покладена діагностика вивчення рівня педагогічної кваліфікації, одержання об'єктивного аналізу індивідуальних та потенційних можливостей педагогічних кадрів.
Методична робота з інженерно-педагогічними працівниками центру.
Основним змістом методичної роботи в центрі є:
- оволодіння методологічними і теоретичними основами відповідної галузі науки із спеціальності, сучасними досягненнями педагогіки та психології, методики викладання.
- систематичне вивчення і аналіз навчальних планів, програм, інструкційних матеріалів, методичних рекомендацій з питань проведення сучасного уроку, консультацій, позакласної роботи.
- різноманітність форм і методів роботи з головами методичних комісій.
- розвиток ініціативи і творчості викладачів виробничого навчання.
- вивчення та аналіз стану викладання рівня та якості знань, умінь, практичних навичок і вихованості учнів, виявлення труднощів у засвоєнні ними програмного матеріалу.
- підготовка і проведення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу.
- надання практичної допомоги інженерно-педагогічним працівникам у розв'язанні актуальних проблем навчання.
- вдосконалення інформаційного забезпечення про досвід викладачів-новаторів.
- оцінка результатів методичної роботи інженерно-педагогічних працівників за кінцевими результатами.
Надання практичної допомого інженероно-педагогічним працівникам у застосуванні нових інформаційних технологій.
Методична робота в профтехучилищі вимагає від інженерно-педагогічних працівників пошуків творчих шляхів удосконалення всіх ділянок роботи, підвищення ефективності їх праці, систематичного озброєння міцними і глибокими знаннями. В училищі проводиться цілеспрямована робота, пов'язана з традиційними формами підвищення кваліфікації інженерно-педагогічного складу. Вироблена система, знайдено доступні і разом з тим корисні методи підвищення педагогічної майстерності. Поряд з традиційними широко запроваджуються нетрадиційні форми методичної роботи. Усі форми організації методичної роботи підпорядковані головній меті: надавати дійову практичну допомогу інженерно-педагогічним працівникам, сприяти підвищенню педагогічної майстерності та їх творчого зростання. Важлива роль в організації науково-методичної роботи закладу належить методичному кабінету, який є центром самоосвіти вчителя і, за результатами обласного "Конкурсу огляду ПТУ - області методичних кабінетів", визнаний одним з кращих та нагороджений дипломом третього ступеня (Наказ УО і Н № 413 від 26.05.04 р.). Інформаційний стенд методичного кабінету крім розкладу уроків, наказів, оголошень до уваги вчителів пропонує рубрику "Методичний бюлетень". Вона повідомляє педагогам про методичні новинки. У методичному кабінеті знаходяться такі матеріали:
- офіційні документи про АЦППРК.
- методична література.
- підручники, навчальні програми та посібники.
- "педагогічна бібліотечка".
- тематичні виставки.
- педагогічна преса (фахові газети та журнали).
- картотека статей, надрукованих у фахових газетах та журналах.
- предметні (і за окремими рубриками) папки з методичними рекомендаціями, розробками уроків, позакласних заходів, цікавою інформацією.
- методична аудіо- та відеотека.
- науково-методичні конференції.
- лекторії.
- методичні оперативні наради.
- творчі звіти педпрацівників.
- участь у конкурсі "Вчитель року".
- відкриті уроки.
- предметні тижні, декади.
- тижні педагогічної майстерності.
- тиждень молодого вчителя.
- відкриті виховні заходи, свята.
- педагогічні виставки, огляди.
З метою вдосконалення системи навчання і виховання, обміну педагогічним і виробничим досвідом, а також визначення можливостей методичних комісій, інженерно-педагогічних працівників проводиться діагностування. Воно дає змогу раціонально спланувати роботу метод комісій та училища, правильно обрати проблему, яка на даному етапі є актуальною, допомагає спланувати роботу з орієнтацією на конкретного працівника, на диференційований та індивідуальний підхід до вибору форм методичної роботи. Діагностичний підхід до організації методичної роботи відіграє важливу роль у проведенні атестації інженерно-педагогічних кадрів. В основі діагностування лежить анкетування. Анкети розробляють методист, голови методичних комісій. Важливе значення має самоаналіз роботи інженерно-педагогічних працівників. Вся його інформація корегується, стає доступною кожному членові колективу (вона оформлена на стендах у педкабінеті у вигляді діагностичної карти, карти адресної допомоги). В Апостолівському ЦППРК на базі методичного кабінету організована "Школа молодого викладача і майстра", яка надає конкретну теоретичну допомогу молодим викладачам і майстрам виробничого навчання в організації навчального і виховного процесів. Ця школа охоплює різні питання практичної роботи молодого педагога в змісті та формах громадської освіти, в технології побудови уроку, принципах викладання, в теорії освіти і навчання, в методах навчання, організації уроку як основної форми навчання, в знайомстві з видами і типами уроків, формами і видами атестації з вивченням передового досвіду. Молоді викладачі та майстри виробничого навчання також користуються надбанням методичного кабінету, де створена виставка "На допомогу молодому викладачу і майстру". Це організовує і вдосконалює навчально-виховний процес в училищі. Важливо, щоб молодим педагогам систематично надавалась методична допомога. Тому з цією метою при педкабінеті проводиться робота за програмою педмінімуму, що охоплює такі теми: перспективно-тематичне планування: сучасний урок, вимоги до нього, типи уроків та їх структура, як складати конспект (план), написання методичних розробок, складання переліку навчальних робіт. Постійно діючі психолого-педагогічні семінари з актуальних питань навчально-виховного процесу сприяють вивченню наукових основ психології та педагогіки, психологічних особливостей учнів училища. Позитивний досвід щодо впровадження в практику досягнень педагогічної науки, досвіду роботи педагогів-новаторів має творча група. Підвищенню кваліфікації інженерно-педагогічних працівників, педагогічної майстерності сприяють семінари-практикуми. На них висококваліфіковані майстри виробничого навчання та викладачі діляться досвідом з методики вивчення найбільш складних тем навчальних програм, демонструють в лабораторіях і майстернях училища, а також на базових підприємствах кращі методи використання педагогічного та виробничого досвіду роботи, ознайомлюють слухачів з методами інструктування учнів безпосередньо на робочому місці. Особливою формою методичної роботи є відкриті уроки теоретичного та виробничого навчання. Їх перевага перед іншими формами полягає в тому, що досвід передається в практичній діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання.
Відкритий урок по обміну досвідом проводить викладач-методист
Романова Н.М.
Варто звернути увагу на взаємо відвідування уроків, що є не тільки школою обміну досвіду з методики викладання в цілому, а й одним із практичних шляхів установлення між предметних зв'язків. Переваги цієї форми методичної роботи такі: масовість, систематична допомога молодим викладачам та майстрам, взаємодопомога і творчий підхід до роботи з боку всіх членів педагогічного колективу, зростання педагогічної майстерності, підвищення кваліфікації без відриву від основної роботи, згуртування колективу як результат правильно організованого взаємо відвідування. Постійно діючим органом, який обговорює найважливіші питання роботи в училищі є педагогічна рада. Творчий пульс діяльності колективу перевіряється творчою активністю педради. На педраді розглядають і обговорюють найважливіші питання організації роботи училища, вдосконалення навчально-виховного процесу, формування єдиних вимог, спрямованих на оптимізацію процесу навчання та виховання учнів. Перелік методичних питань, які обговорюються на педраді великий: затвердження єдиної творчої проблеми в методичній роботі на новий навчальний рік, підсумки методичної роботи за попередній рік, впровадження активних форм і методів в навчальний процес, аналіз роботи за новими навчальними планами і програмами, активізація пізнавально-творчої діяльності учнів тощо. Зразком чіткого і водночас творчого підходу до виконання спільних завдань є робота предметних комісій. Роботу шести предметних комісій сплановано згідно з річним планом роботи училища, урахуванням вимог нормативних документів, орієнтовано на кінцевий результат і підпорядковано головній методичній проблемі училища: "Вдосконалення навчально-виховного процесу, як шлях до підвищення якості підготовки кваліфікаційних робітників".
Семінар-практикум підвищення педмайстерності майстрів в/н проводить майстер ІІ категорії, голова методичної комісії Каченюк А.Г.
Методичну роботу предметних комісій центру зорієнтовано на самовдосконалення та розвиток індивідуальної творчості педагога. Система методичної роботи в АЦППРК - це процес інтерактивної творчої взаємодії директора, всіх методичних підрозділів адміністрації навчального закладу, кожного педагога. В училищі здійснено перехід від репродуктивної до пошукової моделі навчання, завдяки чому навчальний процес змінено стосовно його цільової орієнтації, характеру взаємодії педагога й учнів, їхньої позиції в ході навчання. Важливим засобом впровадження в практику кращого педагогічного і виробничого досвіду роботи є училищні педагогічні читання, які проводяться в урочистій, святковій обстановці. Обласні навчально-методичні кабінети рекомендують орієнтовану тематику педагогічних читань. Відповідно до цієї тематики методист, враховуючи можливості колективу, на раді педкабінеті складає тему педагогічних читань і тематику доповідей разом з головами методичних комісій, які є членами ради педкабінету. Ефективними нетрадиційними формами роботи з формування нового типу економічного мислення викладача, майстра виробничого навчання є дискусія, диспут та полеміка з сучасної економічної теорії. Дискусія - з'ясування або уточнення наукового змісту тих чи інших теоретичних ідей для правильного їх розуміння і застосування на практиці. Полеміка - це спір з певного питання у процесі обговорення якоїсь проблеми. Останнім часом набула поширення та впровадження ідея між училищних контактів. Основною метою цих контактів є не огляди навчально-матеріальної бази (ознайомлення з нею теж важливе питання, але з іншою метою) за спеціально складеним сценарієм заходів, а встановлення глибинного професійного спілкування, налагодження ділових зустрічей партнерів - педагогічних колективів - за якісними інтересами. Такі зустрічі отримали специфічну назву "педагогічний міст". Вони культивують дух пошуку, творчості, ініціативи. Існує багато форм методичної роботи як колективних (методичні об'єднання, школи кращого досвіду, творчі об'єднання викладачів, творчі лабораторії, науково-практичні конференції, педагогічні питання тощо), так і індивідуальних (самоосвіта і робота за індивідуальним планом, індивідуальні наукові дослідження тощо). Конкретні форми методичної роботи в училищі визначає педагогічна рада. Одним із складних і таємних явищ людського життя є творчість. Їй властиві водночас і знання відомого, доведеного, і фантазія, сумлінність, опора на закономірності, і випадковість. Важливим чинником організації творчої діяльності педагогів є грамотно поставлена методична робота, завдання якої - не тільки забезпечити належний рівень навчально-виховного процесу в профтехучилищі, а й формування потреби педагогів у творчості.
Дійова практична допомога по організації та проведенню занять ЛПЗ.
Прагнення перетворити підвищення педагогічної майстерності на діяльність, яку планують, контролюють, не обмежуємо творчості педагогів, з цією метою в АЦППРК м. Апостолове створені творчі портрети кожного викладача і майстра. В творчому портреті зібрана інформація про особистість педагога, його освіту, працю, досягнення, а також його захоплення і вподобання, науково-методичний паспорт. При цьому кожний створює самостійно свій педагогічний портрет. Цей портрет є щорічним звітом творчих здібностей викладача і майстра виробничого навчання, відображенням його активної життєвої позиції в колективі. Постійно ведеться робота педколективу в АЦППРК по виявленню та залученню обдарованих учнів до творчої пошукової роботи. Успішно співпрацюємо з Малою Академією Наук при обласному еколого-натуралістичному центрі, де наші учні поєднують навчання в АЦППРК з науковою роботою, працюючи під керівництвом викладачів училища та Агро університету. Цій роботі педколектив приділяє особливу увагу, тому що, навчання в Малій Академії Наук при еколого-натуралістичному центрі м. Дніпропетровськ дає наукове підґрунтя та поглиблює знання учнів отримані під час навчання в училищі. Навчальне господарство училища - це хороша база для проведення наукових дослідів для учнів, які навчаються в МАН. Вони проводять практичні досліди в учгоспі, по наступним напрямкам: 1. Обробіток ґрунту. 2. Вплив мінеральних добрив на врожай сільгоспкультур. 3. Проведення сівби озимої пшениці і соняшнику різними сортами при однаковому агрофоні. 4. Вплив попередників на врожай ячменю. Ця плідна праця є результатом наполегливої індивідуальної роботи педагогічного колективу з нашими вихованцями. Колектив училища переконаний, що майбутнє сільського господарства в поєднанні наукових досягнень з повсякденною практикою землеробства.
Співпраця викладача та учня по організації дослідницької роботи.
Більшість учнів, які навчаються в МАН є переможцями обласних олімпіад і конкурсів професійної майстерності. Вовк Євген - перемога на Всеукраїнському конкурсі тваринницьких ферм, Всеукраїнському фестивалі "Хліб очима дітей", зараз студент хіміко-технологічного університету. Приходько Григорій - лауреат районної премії "Обдаровані діти - надія України", призер обласної олімпіади з предмету "Технічне обслуговування і ремонт автомобілів". Наукова робота Бабаєва Максима високо оцінена учасниками У ІІІ науково-виробничої конференції Української Академії аграрних наук. Роботу Бабаєва Максима надруковано у посібнику поряд з працями вчених, фахівців тваринницької галузі, зараз студент Дніпропетровського Аграрного університету. Навчання в Малій Академії Наук дало наукове підґрунтя та поглибило знання учнів отримані під час навчання в професійно-технічному училищі. Ця плідна співпраця є результатом наполегливої індивідуальної роботи педагогічного колективу училища з нашими вихованцями. Колектив Апостолівського ЦППРК переконаний, що майбутнє сільського господарства у поєднанні наукових досягнень з повсякденною практикою землеробства. Зараз майже 20 учнів училища навчаються на факультетах агрономії, соціології та психології Малої Академії Наук. На протязі п'яти років в училищі проводився експеримент "Україна-Данія" по підготовці професії "Робітник фермерського господарства". Колектив нашого училища, враховуючи досвід колег з Данії, з метою швидкої адаптації до змін на виробництві наших випускників, для отримання глибоких практичних навичок в підготовці групи фермерів, організували на базі навчального господарства училища, учнівське фермерське господарство. Це дало змогу наблизити учнів до виробництва. Учні самостійно проводять весь комплекс робіт, від сівби до збирання врожаю, в той же час оволодівають практичними навичками згідно з графіком переміщення на робочих місцях. Кінцева мета цього навчання - сформувати спроможність вести самостійно власну справу. Результатом експерименту є ліцензія на професію "Робітник фермерського господарства". Згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 25.07.2005 р. № 436, погодженого з Міністерством праці та соціальної політики, з 1 вересня 2005 року в професійно-технічних навчальних закладах України розпочинається робота з апробації проектів державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій. В цій роботі приймають участь 10 училищ області, в тому числі і наше, з професії "Робітник фермерського господарства". Суть цієї роботи полягає у відпрацюванні модульної системи навчання. Наша професія включає в себе 7 окремих професій: 1. Тваринник 3-4 розряду. 2. Дояр 4 розряду. 3. Слюсар 1-2 розряду. 4. Слюсар 3 розряду. 5. Тракторист категорії "А". 6. Водій автомобіля категорії "В". 7. Водій автомобіля категорії "С". Окрім цих професій передбачається отримання повної загальної середньої освіти за 2 роки. Модуль - закінчений цикл з вивчення якоїсь одної професії або декількох споріднених. Апробація з проекту розділена на два модулі: 1. Повна загальна середня освіта + тваринник 3-4 розряду, дояр 4 розряду за 2 роки. 2. Слюсар1-3 розрядів, тракторист категорії "А", водій категорії "В" і "С" за 1 рік. Це дасть нам змогу випускати і видавати атестат і диплом КР після 2 курсу, і приймати на 3 курс осіб з повною загальною середньою освітою без необхідності до здачі предметів 1 і 2 курсів з видачею диплома КР з професій: слюсар 1-3 розрядів, тракторист категорії "А", водій автомобіля категорій "В" і "С". Термін відпрацювання стандартів - 3 роки, після цього вся Україна буде працювати по пакету документів, які ми відпрацюємо.